зариватися

зариватися
I -а́юся, -а́єшся, недок., зари́тися, -и́юся, -и́єшся, док.
Риючи заглиблення у землі, піску і т. ін. або розгрібаючи сіно, солому і т. ін., ховатися; закопуватися. || Забираючись під що-небудь, закриваючись чимось м'яким, пухким, ховати себе або своє обличчя. || Занурюватися у воду (про човен, корабель і т. ін.). || перен. Захоплюватися якоюсь справою, роботою і т. ін., забуваючи про все довкола.
••

Зарива́тися (зари́тися) но́сом [у зе́млю] — падати.


II -а́юся, -а́єшся, недок., зарва́тися, -ву́ся, -ве́шся, док.
1) розм. Діяти самовпевнено, переоцінюючи свої можливості, сили, права, не враховуючи обставин. || Поводити себе занадто самовпевнено, зухвало.
2) діал. Починати сварку з ким-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "зариватися" в других словарях:

  • зариватися — 1 дієслово недоконаного виду закопуватися зариватися 2 дієслово недоконаного виду переоцінювати свої сили; починати сварку …   Орфографічний словник української мови

  • закопуватися — уюся, уєшся, недок., закопа/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Риючи заглиблення, перев. у землі, піску, закопувати себе, ховатися; зариватися. || Риючи окопи, траншеї, укриватися від ворога. || Розгрібаючи сіно, солому тощо, зариватися. || перен.,… …   Український тлумачний словник

  • вгрібатися — (угріба/тися), а/юся, а/єшся, недок., вгребти/ся (угребти/ся), бу/ся, бе/шся, док. Зариватися, заглиблюватися в землю або в що небудь сипке …   Український тлумачний словник

  • вриватися — I (урива/тися), а/юся, а/єшся, недок., ври/тися (ури/тися), ври/юся, ври/єшся, док. Те саме, що зариватися I. || перев. док., чим.Заглибитися. II (урива/тися), а/юся, а/єшся, недок., ввірва/тися (увірва/тися), в …   Український тлумачний словник

  • занурюватися — ююся, юєшся і зануря/тися, я/юся, я/єшся, недок., зану/ритися, рюся, ришся, док. 1) Опускатися у воду або в якусь іншу рідину. || Зариватися у що небудь сипке, м яке і т. ін. 2) перен. Повністю віддаватися якій небудь справі, заняттю;… …   Український тлумачний словник

  • зарватися — I див. зариватися II. II ву/ся, ве/шся, док. Почати рватися кудись, до кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • заритися — I зар итися див. зариватися I. II з аритися рюся, ришся, діал. Зазіхати …   Український тлумачний словник

  • тицятися — яюся, яєшся і рідше ти/цькатися, аюся, аєшся, недок., ти/цьнутися, нуся, нешся, док., розм. 1) Натикатися, наштовхуватися на кого , що небудь (під час руху, пересування). 2) Рвучко притулятися до кого , чого небудь, утикатися, зариватися (головою …   Український тлумачний словник

  • вриватися — 1 дієслово недоконаного виду зариватися вриватися 2 дієслово недоконаного виду вдиратися вриватися 3 дієслово недоконаного виду відокремлюватися; відриватися …   Орфографічний словник української мови

  • уриватися — 1 дієслово недоконаного виду відриватися, зупинятися тощо уриватися 2 дієслово недоконаного виду зариватися уриватися 3 дієслово недоконаного виду входити силоміць …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»